НОВИНИ ТА ПОДІЇ

9 лютого на базі ДНЗ №295 «Червона калина» відбулося методичне об’єднання для вихователів груп середнього дошкільного віку (засідання №2) з теми «Інноваційні технології в роботі з розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку ». Засідання відбулося за наступним планом роботи:

1. Ознайомлення з планом роботи МО.  Якуба С.В. – керівник МО

2.  Перегляд заняття з розвитку зв’язного мовлення з використанням інноваційних технологій: «Подорож до зимового лісу». Костенко Н.В., вихователь ДНЗ №295

3.  Інноваційні технології в роботі з  розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку (консультація-презентація).  Балабуха Л.В., вихователь-методист ДНЗ №295

4.  Інтерактивні форми роботи з дітьми дошкільного віку. Якуба С.В. – керівник МО

5.     Обмін думками.

6 лютого ДНЗ № 295 «Червона калина» приймав вихователів з курсів підвищення кваліфікації при ЗОІППО. Зустріч відбулася за наступним планом роботи:

  1. Візитна картка ДНЗ «Червона калина» ( завідувач Ковтун Світлана Петрівна).

  2. Пріоритетні напрямки роботи ДНЗ ( вихователь — методист Балабуха Любов Володимирівна).

  3. Інтегроване заняття в групі раннього  віку №3  «Ми птахам допомагаємо»  ( вихователь Сугоняко Тетяна Анатоліївна)

  4. Інтегроване заняття в групі раннього віку №1  «Маленькі мишенята» ( вихователь Джас Любов Леонтіївна)

  5. Екскурсія – огляд розвивального середовища .

  6. Обмін думками.

18 січня у дошкільному закладі відбулося засідання експертної групи по контролю організації господарської діяльності в ДНЗ.

Порядок денний : Контроль вступу і витрати грошових коштів з фонду » Магістр» за осінній період 2017року.

21 листопада ДНЗ № 295 приймав вихователів – методистів з курсів підвищення кваліфікації при ЗОІППО.                                                                                                            Ґрунтовним та змістовним був виступ вихователя-методиста Балабухи Л.В., в якому висвітлено різні питання, а саме: — структура організації методичної роботи в закладі; — методичний супровід узагальнення передового педагогічного досвіду; — традиції закладу.Учасникам було запропоновано відео перегляд пластик – шоу «Сонячні промінчики» ( Кир`янова А.Ю., інструктор з фізкультури) за авторською інноваційною програмою з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку  Єфименко М.М.                                                                                                                                    Завідувач ДНЗ Ковтун Світлана Петрівна провела екскурсію по групам дошкільного закладу.Наприкінці роботи  вихователі-методисти мали змогу розглянути практичні матеріали щодо організації навчально-виховного процесу .

31 жовтня відбулася виставка «Ходить гарбуз по городу»  для дітей та їх батьків. Всі вироби з гарбуза та сюжетні композиції батьки робили своїми руками.

24 жовтня музичний керівник Топал Людмила Володимирівна та вихователі груп «Кульбаба» Назаренко І.М. та «Горобинка» Данчевська Н.К. подарували своїм вихованцям справжнє свято — «Осінній ярморок», на якому діти активно продавали овочі та фрукти, співали пісні та захоплююче танцювали.

У групі «Зайчики» відбувся вечір розваг «Осіння казка». Подарунком для малечі стала виставка поробок «Дари осені і природи», яку підготоували батькі вихованців.

З метою формування екологічної компетентності дошкільнят у дошкільному навчальному закладі №295 «Червона калина» проведена екологічна акція «Чисте місто». В рамках акції вихованці брали участь у екологічному конкурсі дитячого малюнка «Наші друзі менші»,  разом з батьками  виготовили  вироби із вторинної сировини та природних матеріалів, стали учасниками трудової акції на своїх  майданчиках

   

  

          

4 жовтня у дошкільному закладі відбулося засідання батьківського комітету .

Порядок денний :

1. Ознайомлення з Положенням про батьківський комітет ДНЗ.

2. Затвердження плану роботи БК на 2017-2018 навчальний рік.

3. Затвердження перспективного плану поповнення матеріальне — технічної бази ДНЗ.

4. Розподіл обов’язків між членами БК .

18 вересня у дошкільному закладі відбулося засідання експертної групи по контролю організації господарської діяльності в ДНЗ.

Порядок денний : Контроль вступу і витрати грошових коштів з фонду » Магістр» за літній період 2017року.

Свято вишиванки

         На виконання Плану заходів щодо розвитку і функціонування української мови в ДНЗ №295  проведено фестиваль «Вишиванка – символ Батьківщини, дзеркало народної душі».                                                                                                                                                        Всі діти дошкільного закладу прийняли участь у святі та подарували батькам святковий концерт.    Погодні умови не дозволили показати усе різнобарв’я українських вишиванок, але бажаючі мали можливість показати красу своєї вишиванки.

Зірочки дошкілля.

 Обдаровані діти старших груп прийняли участь у районному гала-концерті «Зірочки дошкілля». За підсумками районного етапу вихованці ДНЗ посіли   два І місця у номінаціях  «Ритмічні зірочки» та  «Співочі зірочки».

    

24.03.2017р. на базі ДНЗ №295 «Червона калина» Комунарського району відбулося методичне об’єднання інструкторів з фізкультури з теми: «Технологія Єфименко М.М. в практиці роботи ДНЗ», в рамках якого Кир`яновою А.Ю. (інструктор з фізкультури) було проведено практичний перегляд парного пластик-шоу «Сонячні промінчики та веснянки» та «Весняна фантазія» (дівчата). Балабуха Л.В. (вихователь-методист ДНЗ №295) ознайомила слухачів МО з питанням: Сучасне фізкультурне заняття: альтернативний підхід (за технологією Єфименка М.М.).

Фото Оксаны Морозовой.

Фото Оксаны Морозовой.

Нам пощастило народитися і жити на Україні, у чудовій країні з мальовничою природою, гарним, працьовитим, талановитим народом, який створив українську народну кухню. Ми – справжні українці, і тому для нас найбажаніші страви — українські.
Свято-ярмарок українських народних страв, який пройшов в дошкільному закладі «Червона калина» — це ще один крок до відродження національної культури нашого народу.
25 січня 2017 року відбулася педагогічна практика для слухачів курсів підвищення кваліфікації ЗОІППО — вихователів ДНЗ.
Вони мали змогу переглянути заняття у групах №10 та №13 молодшого дошкільного віку .

19 грудня Святий Миколай завітав до дітей дошкільного віку

15 грудня відбулося засідання Клубу для турботливих і люблячих батьків «Розумію, відчуваю, спостерігаю, підтримую».

Тема: «Формування простору для гармонійних стосунків у родині»:

заохочення та покарання;

причини поганої поведінки;

методика встановлення обмежень.

9 декабря в дошкольном учреждении состоялось заседание экспертной группы по контролю организации хозяйственной деятельности в ДОУ:

Повестка дня:

Контроль поступления и расхода денежных средств с фонда «Магистр» за первый квартал учебного 2016 — 2017г.

20161209_131915

18 листопада відбулося методичне об’єднання для практичних психологів Комунарського району 2016-2017 н.р.

Тема : Взаємодія психолога з батьками в процесі формування дитячо-батьківських відносин.

—ПЛАН РОБОТИ

Ознайомлення з планом роботи методичного об’єднання.
Гурська О.С, психолог ДНЗ № 295

Алгоритм взаємодії психологічної служби ДНЗ та ПМПК.
Мироєвська А.Г. завідувач ПМПК

3. Встановлення емоційного діалогу – запорука ефективних відносин дітей і батьків.

вплив негативних і позитивних емоцій на взаємини;

канали емоційного спілкування;

управління емоціями

Велика О.П. психолог ЦРД «Веселка»

Данільчук А.Є., психолог ДНЗ № 293

«Діти навчаються спостерігаючи: завдання для дорослих» (робота з гнівом)

Чернова І.М., психолог ДНЗ № 28

Суворова К.М., психолог ДНЗ№ 166

25 жовтня 2016 року відбулася педагогічна практика для слухачів курсів підвищення кваліфікації ЗОІППО — вихователів ДНЗ
Вони мали змогу переглянути заняття у групах №11 старшого дошкільного віку та №13 молодшого дошкільного віку
20161025_091024 20161025_092507 20161025_092951 20161025_093049 20161025_094125 20161025_094129 20161025_094151 20161025_094701 20161025_095233

03.10.2016 о 15.00 у БК АвтоЗАЗ відбулося урочисте святкування, присвячене Дню вчителя.

23 серпня юні патріоти дошкільного закладу святкували ДЕНЬ ПРАПОРА

5 років посліль у ДНЗ проводяться курси з формування психологічної готовності дітей раннього віку до дитячого садка.

З 18 по 29 липня 2016р. курси відвідало 39 дітей у супроводі мами, тато або бабусі .

Дякуємо всім за участь!

МАТЕРІАЛИ

для використання у виступах та публікаціях у темі Волинської трагедії

Тема протистояння на Волині 1943–1944 років, попри значні зусилля України та Польщі у питаннях примирення, залишається однією з найбільш чутливих та дискусійних в історії двосторонніх відносин. Значна частина небайдужих до цієї теми громадян, неурядових організацій по обидва боки кордону залишається при своїй оцінці причин та перебігу тих подій.
У польській історіографії волинські події досить часто трактують лише як антипольську акцію Української повстанської армії, в українській – наголошують на мотивах, що спонукали УПА до проведення такої акції, а також приділяють значну увагу «діям у відповідь», у тому числі й проти цивільного українського населення, загонів Армії Крайової (АК).
Українсько-польське протистояння в 1939-1947 роках

Слід акцентувати увагу, що на момент початку Другої світової війни й нападу гітлерівської Німеччини на Польщу українське населення перебувало в пригнобленому стані. Шовіністична політика міжвоєнної Другої Речі Посполитої була спрямована на культурну, соціальну, економічну та релігійну дискримінацію українців і радше нагадувала апартеїд у Південній Африці. Тому під час німецько-польської війни українці не виявляли великої лояльності до Польської держави.

Попри те, що в лавах Війська Польського проти нацистів сумлінно воювало близько 120 тис. мобілізованих українських солдатів, Західну Україну охопили повстанські виступи, організовані ОУН. Майже 8 тис. членів ОУН за підтримки тисяч селян-симпатиків взяли участь у виступах у 183 населених пунктах. Тоді вперше в Другій світовій війні було проведено каральні акції проти українських сіл польськими військовими.

Після того, як Німеччина окупувала Україну, нацистська адміністрація проводила політику «поділяй і пануй». На жаль, це їй дуже часто вдавалося. У кожній окупаційній зоні загарбники по-своєму ставилися до різних етносів, які населяли ті землі. Так, на Волині, яка увійшла до складу райхскомісаріату «Україна», німці протегували полякам. Усе це лише сприяло взаємним підозрам і звинуваченням у «зраді» та «праці на ворогів».

Конфлікт почав набирати обертів на теренах Надсяння й Підляшшя (Генеральне губернаторство) восени 1942 року. У листопаді 1942 – лютому 1943 років нацисти виселили поляків із низки сіл, заселивши на їхні місця українців. Загони Армії Крайової розцінили це як «співпрацю українців з німцями проти поляків» і в березні 1943 року розпочали акції помсти, які вилилися масовим убивством українців.

Внаслідок кривавих розправ тисячі українців змушені були рятуватися втечею на Волинь. Так відомості про знищення поляками українців дісталися до райхскомісаріату «Україна».

Керівник місцевої окупаційної адміністрації Еріх Кох був відомий своєю українофобією і здійснював надзвичайно жорстоку окупаційну політику. «Нам треба домогтися, щоб поляк при зустрічі з українцем хотів його вбити, і щоб українець, побачивши поляка теж горів бажанням його вбити», — так висловив формулу своєї політики райхскомісар.

У райхскомісаріаті «Україна» на Волині чимало поляків служило в окупаційній адміністрації. Поряд із цим нацисти перекинули з Генерального губернаторства близько 6 тис. бійців поліцейських батальйонів, укомплектованих поляками. Саме на Волині навесні 1943 року відбулася ескалація міжетнічного конфлікту. Польська поліція брала участь у німецьких каральних акціях проти українців (напр. село Дермань, 30 травня 1943 року), польське підпілля АК готувало плани відновлення довоєнної польської влади в Західній Україні, а щойно створена Українська повстанська армія розпочала антинацистське повстання. Роз’ятрені чутками про антиукраїнські погроми на Холмщині й Підляшші українські повстанці ліквідовували найактивніших колабораціоністів з числа поляків. Часто при цьому страждали їхні родини.

У квітні – травні 1943 року поляки стали створювати укріплені «самооборонні» бази (Пшебраже, Малинське, Верба, Купичів, Порицьк тощо), яким постачали зброю і матеріально підтримували німці. Ці загони (напр. Людвіка Малиновського) дуже часто займалися не самообороною, а нападами на довколишні українські села. Крім того, частина польської меншини співпрацювала з радянськими партизанами, проти яких УПА також вела боротьбу.

Провід ОУН декілька разів ініціював перемовини з польським підпіллям про припинення боротьби, але кожного разу на заваді ставало небажання поляків зректися українських земель.

Багато українських істориків вважають, що значною мірою саме така позиція поляків, а не радикальний націоналізм ОУН(б) та керованої нею УПА, стала головною причиною проведення повстанцями збройних акцій проти польських колоній та сіл у 1943–1944 роках. Адже етнічні чистки поляків раніше не планувалися оунівцями, а стали прямим наслідком розвитку подій уже під час німецько-радянської війни. Таке припущення підтверджує, зокрема, відсутність фактів масового знищення поляків у Кам’янець-Подільській, Вінницькій, Житомирській, областях, де у 1943–1944 роках загони УПА були доволі активними. Однак, як стверджується, у цьому регіоні поляки не становили загрози державницьким прагненням українців, оскільки не претендували на включення зазначених земель до складу повоєнної Польщі.

Поступово акції українських повстанців на Волині поширилися на польських селян, причому як на колоністів міжвоєнного періоду, так і на давніше польське населення Із лютого 1943 року антипольські акції охопили східні повіти Волині (за тогочасним адміністративно-теріторіальним поділом) – Сарненський, Костопільський, Рівненський та Здолбунівський. В червні вбивства поляків поширилися на Дубнівський, Кременецький та Луцький повіти, в липні – на Горохівський, Володимир-Волинський та Ковельський, а наприкінці серпня – на останній волинський повіт – Любомльський.

11–13 липня 1943 року стався генеральний виступ проти місцевих поляків. Загони УПА майже одночасно атакували понад 100 польських поселень.

Після цього командування АК Волинського обшару (округу), щоб протидіяти загонам УПА, направило офіцерів і рядових бійців кадрового складу АК організовувати в польських поселеннях бази самооборони.

Переважна більшість осередків польського опору не витримали натиску загонів УПА й були знищені. Вистояти у боях проти українських збройних формувань вдалося тим польським базам самооборони, які були чисельними (по кілька тисяч осіб) та отримали солідну матеріальну підтримку з боку командування АК у вигляді зброї, амуніції й добре вишколених військових, а також тим, яким допомагали радянські партизани (переважно у лісистих східних та північних районах Волині).

Від середини літа й особливо восени 1943 року польські бази самооборони організовували напади на осередки й боївки УПА, а також походи на українські села задля поповнення свого продовольчого забезпечення. Зрозуміло, що від подібних дій страждало українське цивільне населення.

З початком 1944 року польсько-український конфлікт поширюється спершу у прикордонні з Волинню райони Галичини, а згодом і далі на південь. З наближенням німецько-радянського фронту підпілля АК активно готувалося до повстання з метою відновлення контролю над українськими землями, що входили до складу Польщі до війни (акція «Буря»). Це суперечило планам командування УПА, тому взаємна боротьба продовжилася з новою силою. Припинив польсько-українське протистояння в Західній Україні лише прихід радянських військ.

Однак конфлікт продовжувався на т.зв. Закерзонні – Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині, українських етнічних землях у складі соціалістичної Польщі. За домовленостями між Польщею і УРСР з вересня 1944 року відбувався обмін населенням. Поляків із Західної України переселяли в Польщу, а українців із Польщі – в Україну. Щоб прискорити репатріацію українців, які робили це неохоче, з кінця 1945 року польський комуністичний уряд вдався до примусової депортації із застосуванням війська. Тепер загони УПА стали в обороні українських сіл від виселення.

28 квітня – 28 липня 1947 року польська комуністична влада провела операцію «Вісла». Було виселено вглиб Польщі понад 140 тис. українців, які ще залишалися на своїх корінних землях. Оскільки тепер українська територія Закерзоння була знелюднена, то дальша боротьба УПА втрачала сенс. Акція «Вісла» поставила крапку в українсько-польському збройному протистоянні 1942 – 1947 років. Крім депортованих в ході акції «Вісла», у 1945—1947 років польські комуністи примусово переселили в УРСР півмільйона українців, ще 10-12 тис. цивільних загинуло. У боях із польськими військами і їхніми чехословацькими союзниками полягло 2-3 тис. українських повстанців і членів ОУН.

Тема Волинської трагедії в українсько-польських відносинах – проблеми та пошуки примирення

На сьогодні у Польщі тема Волинської трагедії, яка пропагувалася посткомуністичними силами не без підтримки проросійських сил, стала помітним елементом символічного світу «свідомого поляка», якому про цю подію розказують мас-медіа й політики.

Водночас опозиційна Польська селянська партія зареєструвала у Сеймі Польщі проект, яким пропонує встановити день 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого «ОУН-УПА на Східних кресах ІІ Речі Посполитої». Варто нагадати, що ця партія була сателітом Польської об’єднаної робітничої партії, власне правлячої комуністичної, в часи «народної» Польщі. Є всі підстави вважати її посткомуністичною. До речі, члени Селянської партії зайняли євроскептичну позицію при вступі Польщі в Євросоюз. Ця партія давно маніпулює темою Волинської трагедії, вимагаючи визнати цю подію геноцидом польського народу.

Нині, на початку 21 сторіччя, Україна вимушена вкотре відстоювати свою незалежність у збройній боротьбі. Росія веде проти України безжальну гібридну війну. Одним із методів цієї війни є маніпулювання питаннями спільного минулого, аби, зокрема, вбити клин між польським та українським народами.

Слід зважати на те, що в українському суспільстві градус емоційності і так підвищений війною з РФ та постійними жертвами серед цивільного населення та військових. Тому звинувачення у «геноциді» може бути сприйнято як недружній крок з боку Польщі та ознака того, що її державні чинники діють на догоду Росії.

На початку червня, у зв’язку з наближенням 73-х роковин Волинської трагедії, українські політичні діячі, представники духовенства й інтелігенції звернулися до польської громадськості з відкритим листом примирення. Вони попросили пробачення у поляків, пообіцявши забути взаємні кривди. Також закликали не вдаватися до різких і непродуманих декларацій, які дозволять спільним ворогам використати його проти Польщі та України. Зокрема, листа підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Віктор Ющенко, глава УПЦ Київського патріархату Філарет, глава УГКЦ Святослав Шевчук.

Також українці Європи звернулися до польської влади з проханням докласти всіх зусиль для того, щоб не допустити перекручування фактів та однобокого звинувачення з вуст офіційних представників польської держави, зазначили, що спекуляція політиками історичними фактами, без належного їх вивчення та дослідження фахівцями, є контрпродуктивною у відносинах між нашими народами та на руку країні-агресору Росії, а також закликали польських політиків утриматися від «односторонніх звинувачень, а продовжувати конструктивну роботу щодо побудови спільного європейського майбутнього».

Це звернення підписали голова Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні та представники українських громад 12 європейських країн: Угорщини, Італії, Іспанії, Португалії, Греції, Німеччини, Франції, Сербії, Естонії, Чехії, Фінляндії та Великої Британії.

4 липня 2016 року у відповідь на лист українських політичних діячів та духовенства політичні та громадські діячі Польщі написали лист-звернення у зв’язку з 73-ми роковинами Волинської трагедії, адресований українцям. Автори звернення, серед яких троє колишніх польських президентів – Лех Валенса, Александр Квасневський та Броніслав Коморовський, колишні міністри закордонних справ Польщі, відомі польські політики, як Павел Коваль і Ружа Тун, легендарні діячі «Солідарності» Владислав Фрасинюк, Збіґнєв Буяк, головний редактор видання Gazeta Wyborcza Адам Міхнік, головний редактор тижневика Newsweek Polska Томаш Ліс та інші, попросили вибачити кривди, завдані «братам-українцям польськими руками». У своєму зверненні польські діячі наголошують на єдності та спорідненості двох народів – польського та українського. «З часом, на наше спільне нещастя, на зміну єдності прийшли ненависть і націоналізм, а також їхня рідна дитина – злочин, – якого зазнали поляки та українці на Волині, у Східній Галичині, на Холмщині, у Бескидах та на Перемиській землі», — повідомляється у листі. Також було згадано про агресію яку сьогодні здійснює Росія на українських землях: «Висловлюємо вам наше захоплення та солідарність у боротьбі з агресором, який понад два роки окуповує частину української землі, намагаючись не допустити до здійснення вашої мрії про життя в об’єднаній Європі». На думку авторів листа, відшкодуванням провин у відносинах між двома народами повинно стати «кування справжнього братерства». Це потрібно робити «наперекір польській та українській малодушності, у добрі, але також у погані часи, які, можливо, починаються у нашій спільній Європі, над якою нависла загроза націоналізмів та російського імперіалізму».

Міцне стратегічне партнерство між Україною та Польщею стане найкращою відповіддю агресивній політиці Москви. Порозуміння необхідне обом сторонам. Відтак українські історики закликають припинити спрощувати дуже складну ситуацію, яка складалась наприкінці Другої світової, і досліджувати її разом із польськими колегами.

Слід нагадати, що більше ніж 10 років тому відбувся один із ключових етапів процесу українсько-польського примирення та взаємного прощення. Президенти Польщі та України у липні 2003 року у зв’язку з 60-ми роковинами Волинського протистояння виступили зі спільною заявою «Про примирення в 60-у річницю трагічних подій на Волині» (село Павлівка Волинської області). Тоді була дана вичерпна політична оцінка тих трагічних подій Главами держав, також проведено масштабні поминальні заходи, відкрито Монумент українсько-польського примирення «Пам’ять – Скорбота – Єднання» та меморіал загиблим.

Після цього було відкриття Президентами у 2005 році пам’ятника убитим польськими підпільниками українцям у селі Павлокома (Республіка Польща), низка інших важливих кроків на шляху примирення.

Поляки і українці мають пам’ятати ці спільні дії, враховувати набутий позитивний досвід на шляху до порозуміння та примирення.

Позиція України чітка і однозначна, особливо беручи до уваги гіркий досвід російської агресії на Сході України: будь-який злочин проти мирного населення не має виправдання.

Але Україна проти застосування принципу колективної відповідальності. Кожен злочин має бути ретельно розслідуваний, а висновки слід робити фахівцям на основі достовірних історичних фактів, а не емоцій.

Українсько-польський діалог на тему болісних сторінок минулого, в умовах триваючої російської агресії, повинен бути максимально виваженим, а рішення – заздалегідь та добре продуманими. Драматичний українсько-польський конфлікт 40-х років ХХ століття є складним питанням спільної історії, тому воно має бути виведене із сфери політики і передане на розгляд вченим.

На сучасному етапі Україна та Польща мають докласти зусиль для наукового дослідження історичного минулого, щоб свідомість молодих українців і поляків не була обтяженою спогадами про трагічні періоди спільної історії.

Важка історія та конфлікти минулого не можуть перекреслювати того, що століттями об’єднує два народи. Українці і поляки разом захищали християнську Європу під Віднем і Хотином, неодноразово спільно боролися проти московського агресора та перемагали його. Протягом століть поляки і українці взаємозбагачували один одного у науці, культурі, мистецтві, господарській діяльності. Сотні тисяч етнічних українців і поляків в обох країнах пов’язані родинними відносинами. Обидва народи – народи європейські, зі спільним майбутнім. Зрештою, в обох народів нині один справжній ворог – путінська Росія з її імперськими амбіціями.

Дороговказом для нинішнього та прийдешніх поколінь українців і поляків можуть стати слова Папи Римського Івана Павла ІІ з якими він звернувся до обох народів та закликав очиститися від болісного минулого: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові поставити вище те, що об’єднує, а не те, що роз’єднує».

Випускні свята в ДНЗ №295

20.05.16р. – 11.00 гр. №10

25.05.16р. – 9.00 гр.№8

25.05.16р.- 11.00 гр. №13

26.05.16р. – 9.00 гр.№6

Объявление

Дошкольное образовательное учреждение (ясли – сад) №295 «Червона калина» приглашает родителей, дети которых впервые придут осенью в детский сад, на День открытых дверей:

11.05.2016г. в 17.00 — для родителей, чьи дети идут в ясельную группу (2-3 года);

12.05.2016г. в 17.00 – для родителей, чьи дети идут в младшую группу (3-4 года).

ПОВЕСТКА ДНЯ:

— знакомство с Уставом дошкольного образовательного учреждения;

— консультирование «Впервые в детский сад…»;

— анкетирование родителей;

— видеоэкскурсия по детскому саду.

При себе иметь:

— сменную обувь (бахилы);

— ручку для записи.

Администрация ДОУ

Наш адрес: ул. Автозаводская 28а, тел. 218-63- 55; 279-36-90

15.02 було проведено спортивно-музичну розвагу «Стрітення» для дітей старшого дошкільного віку.

DSCN5089 DSCN5104

DSCN5114 DSCN5120

Графік проведення Новорічних свят⃰⃰

Дата проведення

Час проведення

Вікова група

Відповідальні

23.12.2015

9.00

№14 (4р.ж)

Топал Л.В.

Мінькова І.Б.

10.00

№9 (5р.ж.)

Мальцева І.І.

Смокова Н.І.

11.00

№13 (6р.ж.)

Мальцева І.І.

Окуненко С.В.

24.12.2015

9.00

№5 (4р.ж)

Мальцева І.І.

Шошина І.А.

10.00

№12 (5р.ж.)

Мальцева І.І.

Живиця С.В.

11.00

№8 (6р.ж.)

Мальцева І.І.

Костенко Н.В.

16.00

№10 (6р.ж.)

Мальцева І.І.

Євтіхович В.С.

25.12.2015

9.00

№7 (4р.ж)

Топал Л.В.

Назаренко І.М.

10.00

№11 (5р.ж.)

Топал Л.В.

Кузнєцова Ю.М.

11.00

№6 (6р.ж.)

Мальцева І.І.

Зубрицька Н.В.

28.12.2015

9.00

№3 (3р.ж.)

Топал Л.В.

Сугоняко Т.В.

9.30

№4 (3р.ж.)

Топал Л.В.

Стародубець Ю.В.

29.12.2015

9.00

№1 (3р.ж.)

Топал Л.В.

Джас Л.Л.

9.30

№2 (3р.ж.)

Топал Л.В.

Погребняк О.О.

⃰ Графік може змінюватись у випадку інфекційних захворювань дітей.

Приємних Вам вражень!

15 декабря в дошкольном учреждении состоялось заседание экспертной группы по контролю организации хозяйственной деятельности в ДОУ:

Повестка дня:

• Контроль поступления и расхода денежных средств с фонда «Магистр» за первый квартал учебного 2015 — 2016г.

IMG_20151216_140650 IMG_20151216_140641

IMG_20151216_140601

27 октября в дошкольном учреждении состоялось заседание родительского комитета:

Повестка дня :

1. Ознакомление с Положением о родительском комитете ДОУ.

2. Утверждение плана работы РК на 2015-2016 учебный год.

3. Утверждение перспективного плана пополнения материально — технической базы ДОУ.

4. Распределение обязанностей между членами РК

5. Рейд — осмотр материально — технической базы пищеблока.